Лабораторна робота №1. 

Педагогіка як наука, культура, практика

Мета. Ознайомитися з відмінностями і взаємозв’язками між різними аспектами педагогіки; одержати первинне уявлення про об’єкт і предмет педагогічної науки; усвідомити роль педагогіки як науки і практики в культурі;
1. Знайдіть у словниках визначення понять: «педагогіка», «наука», «культура», «практика», «педагогічна наука», «педагогічна практика».

        Педагогіка (грец. παιδαγωγική — майстерність виховання) — наука про спеціально організовану цілеспрямовану і систематичну діяльність з формування людини — про зміст, форми і методи виховання, освіту та навчання.

            Наука — сфера діяльності людини, спрямована на одержання (вироблення і систематизацію у вигляді теорій, гіпотез, законів природи чи суспільства тощо) нових знань про навколишній світ. Основою науки є збір, оновлення, систематизація, критичний аналіз фактів, синтез нових знань або узагальнень, що описують природні або суспільні явища, які досліджуються, та (або) дозволяють будувати причинно-наслідкові зв'язки між явищами і прогнозувати їх перебіг.

     Культу́ра (лат. Culture — «обробіток», «обробляти») — сукупність матеріальних та духовних цінностей, створених людством протягом його історії; історично набутий набір правил всередині соціуму для його збереження та гармонізації.

     Практика (грец. πράξις «діяльність») — доцільна і цілеспрямована діяльність, яку суб'єкт здійснює для досягнення певної мети. Практика має суспільно-історичний характер і залежить від рівня розвитку суспільства, його структури. Практика — діяльність, за допомогою якої людина змінює, перетворює світ . Людина, як суспільна, матеріальна істота, що наділена свідомістю, змінює дійсний світ у трьох вимірах:

• матеріально;
• на певному конкретно-історичному етапі розвитку суспільства та за допомогою і в межах відповідних суспільних відносин;
• свідомо.

    Терміном «педагогіка» позначають дві сфери людської діяльності, спрямовані на виховання людини – педагогічну науку і педагогічну практику

2. Що вивчає педагогіка? (Які об’єкт і предмет педагогічної науки ?).

     Об'єктом педагогічної практики є реальна взаємодія учасників педагогічного процесу, а предметом – закономірності, прийоми, способи, методи та засоби цієї взаємодії, зумовлені його цілями, завданнями та змістом. 

3. Заповніть таблицю:

Основне призначення педагогіки як		Обґрунтування
науки	розвиток особи; виховання особи; утворення особи; навчання особи; виховні відносини; формування особи.	Педагогіка – наука про виховання, освіту і навчання людини на всіх вікових етапах його розвитку. Предмет педагогіки – виховання як особлива функція суспільства.
культури	Духовне та культурне виховання підростаючого покоління
практики	Використати практичні навички у вихованні нового покоління

4. Перерахуйте основні культурологічні аспекти педагогіки .

У структурі спілкування виокремлюють такі аспекти:

1) комунікативний (лат. communicativus, від соmmunicatio ‒ зв'язок) ‒ обмін інформацією;

2) інтерактивний (лат. inter ‒ поміж, між і activus ‒ діяльний) ‒ організація взаємодії між індивідами, які вступають у спілкування;

3) перцептивний (лат. perceptio ‒ сприймання) ‒ сприймання людини людиною.

Аспекти спілкування тісно пов'язані між собою. Адже інформацію необхідно не тільки прийняти, а й осмислити. Передавання, приймання, розуміння інформації зумовлюють взаємозв'язок «діяльність ‒ спілкування ‒ пізнання». Обмінюючись інформацією, партнери впливають один на одного.

5. У чому полягає відмінність між вивченням дитини вчителем і вченим?

6. Прокоментуйте наступні міркування педагогів:

Мета вчителя - сформувати у дитини бажання вчитися (а не відбити у нього це бажання), запалити вогник потягу до знань і дати йому необхідні для цього інструменти, способи (уміння читати, рахувати, писати). Зауважте - у ідеального вчителя пріоритети у формуванні дитини йдуть саме у такій послідовності: спочатку - мотивація (бажання), потім - технічна частина. При цьому ідеальний учитель завжди турбується про духовний, моральний розвиток дітей, відстежить, коли та чи інша ступінь мотивації вже сформувалася, і треба відкривати дитині нові горизонти. Втім, ідеальний учитель зробить й інше. Він закохає учнів у свій клас. Він покаже цінність кожної дитини. Він виявить родзинку і важливість кожного, його значимість, а отже - розвине індивідуальні якості учня і здійснюватиме особистісно-орієнтований підхід.

… Ідеальному вчителеві цікаво формування душі дитини. Ідеальний учитель здогадується, що кожній людині дано ті чи інші обставини життя - батьки, матеріальна забезпеченість, інтелектуальні здібності, схильність до співчуття або до лідерства. І не може бути дитина з початковим рівнем навчальних досягнень вартою меншої уваги та любові, ніж дитина-відмінник.

 Мета професійної педагогічної діяльності. Вона полягає у вихованні особистості в гармонії із собою, соціумом і природою, залученні людини до цінностей культури. Тобто мета постає як особлива місія, призначення якої ‒ творення і самовизначення особистості в культурі, утвердження людини в людині.  На це питання можна відповісти "портретом ідеального вчителя".